Ілон Маск

Один із найвпливовіших підприємців сучасності, який очолює Tesla, SpaceX та X (колишній Twitter). Його хвалять за популяризацію електрокарів і революцію у приватній космонавтиці. Водночас зростає й невдоволення його поведінкою. Маска критикують за провокаційні політичні висловлювання, симпатії до ультраправих ідей та різкі публічні заяви, здатні вплинути на ринки й суспільну думку. Його стиль управління часто називають жорстким: він супроводжується масовими звільненнями, тиском на працівників та токсичною атмосферою у команді.

Марк Цукерберг

Засновник Meta, який створив одну з найбільших цифрових екосистем сучасності. Його вважають візіонером, що змінив способи спілкування людей, але за масштабними проєктами стоять і серйозні звинувачення. Цукерберґа критикують за порушення приватності, маніпуляції алгоритмами, потурання дезінформації та відмову від етичних стандартів. Після скандалу з Cambridge Analytica та відключення системи фактчекінгу в Meta у 2025 році всередині компанії вибухнули протести, проте їх швидко придушили, і це не вплинуло на політику керівництва.

Ларрі Пейдж

Співзасновник Google і колишній CEO Alphabet, один з архітекторів цифрової епохи. Під його керівництвом компанія запустила десятки продуктів, які суттєво змінили повсякденне життя — від пошуку до хмарних сервісів. Однак за технологічним проривом ховався суперечливий стиль управління: Пейджа описували як замкнутого та відстороненого лідера, який уникав спілкування й не вмів формувати команду. Відсутність емпатії та залученості, за словами співробітників, підривала мотивацію в компанії.

Джефф Безос

Засновник Amazon, який довгий час очолював найбільшого у світі онлайн-ритейлера. Хоча він залишив посаду CEO у 2021 році, його вплив на бізнес і корпоративну політику компанії залишається визначальним. Безоса не раз критикували за жорсткі умови праці на складах Amazon, антипрофспілкову політику та ймовірні монополістичні практики. У 2025 році він знову опинився у центрі уваги – після повідомлень про втручання у редакційну політику належної йому The Washington Post, що спровокувало хвилю звільнень та суспільне обурення.

Ллойд Бланкфейн

Колишній CEO Goldman Sachs, тривалий час вважався зразковим корпоративним лідером із високим рівнем підтримки з боку працівників. Втім, під час фінансової кризи 2008 року його ім’я опинилося в центрі гучних звинувачень. Під його керівництвом банк став символом жадібності Волл-стріт і пізніше — об’єктом розслідування SEC щодо введення інвесторів в оману стосовно іпотечних цінних паперів. Бланкфайна також звинувачували у неправдивих свідченнях перед Конгресом США і пов’язували зі справою 1MDB — масштабним корупційним скандалом навколо малайзійського держфонду.

Карлі Фіорина

Карлі Фіорина увійшла в історію як перша жінка, яка очолила компанію зі списку Fortune 100 — Hewlett-Packard. Її призначення називали проривом, проте час її керування виявився вкрай суперечливим. Фіорину критикували за масові звільнення, скорочення зарплат і сумнівну співпрацю з Іраном. На тлі цих рішень вона утричі збільшила собі зарплату та придбала особистий літак. Після її звільнення у 2005 році акції HP виросли майже на 7%. Згодом невдалі спроби політичної кар’єри остаточно підірвали репутацію Фіорини.

Тревіс Каланік

Співзасновник і колишній CEO Uber, якого називають одним із піонерів глобального каршерингу. Водночас його ім’я міцно пов’язане з токсичною корпоративною культурою: під час його керівництва компанію звинувачували у домаганнях, тиску на працівників та агресивній діловій тактиці. У 2017 році Каланік залишив посаду під тиском ради директорів. Пізніше він створив CloudKitchens, де невдовзі також почали надходити скарги на умови праці, дискримінацію та недобросовісні практики.